Описание
Якщо ти колись закохався в неї по -справжньому, і вона покохала тебе, щиро, віддано, просто, за нізащо...Якщо вона стала твоїм скарбом, тією, в кому ти завжди був упевнений, тією, що за будь-яких життєвих обставин підтримувала тебе, тією, яка незважаючи ні на що завжди чекала тебе, пробачала тобі, переступаючи над твоєю провиною, кидаючи за спину все, що приносило їй біль, пекучу,таку, що знесилювала до безтями, виїдала зсередини...І якщо для її заспокоєння тобі достатньо було подарувати ніжний дотик, як вона тієї ж миті розчинялася в тобі, забуваючи про все, забуваючи себе в тобі... Знай, що вона назавжди залишиться в твоєму серці, мозку, свідомості чи підсвідомості... Вона стане для тебе наче раковою пухлиною, яка пустить метастази глибоко в твоє серце... І хай ти забуватимешся з іншою, чи іншими, ти завжди в думках і почуттях повертатимешся до неї. І навіть якщо ти і виріжеш її з себе, як ту ракову пухлину, метастази не дадуть тобі позбавитися від неї назавжди... Бо вона - це та, що любить тебе по-справжньому, не так як інші, вони так не вміють... Вона — це та, з кого ти дивуватимешся, як можна так любити... Вона — це та, яку неможливо замінити...ніколи... і ніким... Вона — це твоя дружина...
